Виховні заходи

Матеріали заходів присвячених 
Дню пам'яті жертв Голодомору------
Фестиваль патріотичної пісні, прози і поезії, 

творів образотворчого мистецтва

14 листопада відбувся захід приурочений сотій річниці від дня створення Легіону Українських Січових Стрільців, Героям Майдану, військовим в АТО. Незважаючи на різницю у часі, 1914 рік та 2013, доля цих героїв однакова, Січові Стрільці чи теперішні солдати - безсмертні борці, вірні сини матері-України, які не шкодували ні сил, ні здоров’я для її добра, щастя і волі, котрі на вівтар її визволення без вагань клали своє найдорожче – життя. Це цвіт і совість української нації, її гордість і слава.

Легіон Українських Січових Стрільців

«Серед мас українського народу в Галичині, писав член Бойової Управи Володимир Темницький, -- ідея створити українське військо і вислати його до боротьби проти Росії – стала відразу популярною, пробиваючись до найдальших закутин нашого краю, до найнижчих верст нашого народу».

Дійсно, за якихось 2-3 тижні серпня 1914 року до легіону зголосилося понад 28 тисяч добровольців, яких би вистачило для сформування 2 повнокровних дивізій. Це не на жарт злякало австрійські власті і вони обмежили кількість легіону до 2 тисяч.

Серед них свідомих і національно настроєних молодих людей було багато селянських синів з Домаморича, які усім серцем хотіли бачити свій край вільним від австрійських, польських і московських поневолювачів.

Один з них Васильків Іван Лукович.

Ще один учасник визвольних змагань, стрілець Української Галицької Армії, Свербивус Михайло Семенович, теж житель села Домаморич.

            Видатним діячем національно-визвольного руху на теренах краю був уродженець села Домаморич  Ладика Дмитро Теодорович. Національно-свідомий юнак з головою поринув в революційну боротьбу  за вільну і соборну Україну.

Небесна Сотня

      Їх назвали Небесною сотнею – українців, які загинули в Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути Українцем і за свою Батьківщину. Героїчна сотня, зробивши перший крок, журавлиним ключем полинула у вирій вічності, ставши нашими Ангелами-Охоронцями на небі.

    Українські Ангели загинули за правду, свободу, незалежність своєї держави, і ціною жертовності показали, що наш український дух є незламним, а народ – нескореним.

Здавалось би, що тяжкий шлях уже позаду, але над Україною нависла друга трагедія.  На цілісність нашої держави посягнули  вороги і багато наших земляків на сьогодні мобілізовано до лав українського війська. Вони з честю воюють на сході з терористами та російськими сепаратистами, відвойовують та захищають кордони нашої держави.     

           Вже 8-мий місяць поспіль Тернопільщина, як і вся країна прощається зі своїми героями. Наше завдання – пам’ятати загиблих земляків Небесної сотні та тих, котрі віддали своє життя в ході антитерористичної операції:

1.   Місто Тернопіль – Слободян Тарас Ігорович, Рокіцький Сергій Дмитрович, Гурняк Віктор Петрович

2.  Тернопільський район:

с. Великий Глибочок – Дрьомін Андрій

с. Чернелів-Руський – Гарматій Володимир

3. Теребовлянський район:

с. Бернадівка – Руснак Микола Ігорович

с. Залавє – Семчук Віктор Ярославович

с. Нова Могильниця – Костюк Віталій

4. Місто Бережани – Філь Олександр Олегович

5. Місто Збараж – Голоднюк Устим Володимирович

Збаразький район, с. Травневе – Войтович Назар Юрійович

с.Залізці – Чабан Андрій Олександрович

6. Бучацький район, с.Зубрець – Костенко Ігор Ігорович, Мойсей Василь Михайлович

7. Кременецький район, с.Дунаїв – Капінос Олександр Анатолійович

8. Місто Заліщики – Гулько Олег Васильович, Квач Орест Арсенович

     Хай палають свічки загиблих героїв у наших серцях, а розмірений бій хронометра відчеканить час скорботи, душевного болю і жалю…